До змісту Субота, 25.04.2020 18:17   Скорочено. Джерело: сайт Радіо Свобода

   Минає рік від ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Чимало статей, частин і підпунктів закону, які вказані у прикінцевих та перехідних положеннях, ще не набрали чинності, а деякі лише почали діяти. В законі це розписано детально. Відтермінування чинності складає від півроку до п’яти років, а одну норму почнуть застосовувати аж 1 січня 2030 року.

   Наслідком закону стало те, що на сесійних засіданнях Верховної Ради і в роботі погоджувальної ради та комітетів виступи російською мовою припинялися відразу. І першим робив це російськомовний голова парламенту Дмитро Разумков. Сьогодні найвищий законодавчий орган є більше українськомовним, ніж у попередніх скликаннях, в яких депутати домагалися українськомовності іншими способами – наприклад, стуканням і закрикуванням виступів своїх російськомовних колег, а також судовими позовами.

   Закон вплинув і на органи місцевого самоврядування. Такий відомий політик, як мер Харкова Геннадій Кернес почав вести засідання міської ради українською мовою. Недосконалою, з допомогою написаного папірця, але державною.

   Ще один випадок застосування закону стався у цьому ж місті. Харківський стадіон "Металіст" і футбольний клуб "Шахтар" Донецьк були покарані штрафом за оголошення під час футбольного матчу Ліги чемпіонів російською мовою. Штраф сплатили, а вже наступний матч пройшов, як і належить, без порушень.

   Важливі рішення ухвалили два найвищі у своїх судових юрисдикціях органи. Конституційний суд України визнав конституційним закон "Про освіту", зокрема його мовну статтю, а Верховний суд України визнав законним і чинним рішення Львівської обласної ради "Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області".

   Ці й інші окремі здобутки нового мовного закону погоди, на жаль, не зробили. Причина банальна – саботування закону з боку численних і не останніх представників влади, сформованої після виборів минулого року. І майже повна безкарність. Про це я писав у попередніх статтях і таких прикладів чимало – від перших словесних атак на закон з метою поставити під сумнів його легітимність і розумність закладених у нього норм до ігнорування його положень окремими чиновниками.

   Ось недавній приклад. Антикризовий оперативний штаб для боротьби з коронавірусом в Одеській області, який очолили голова ОДА Максим Куций і бізнесмен Андрій Ставніцер, створив сайт, і цей сайт не має сторінки державною мовою і ведеться практично на 100% російською мовою.

   На подібне мала б реагувати уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова, але не реагує. Мабуть, її логічним кроком стала заява про звільнення за власним бажанням, яку вона подала напередодні першої річниці ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Тепер влада може потирати руки й, вочевидь, планує зекономити 17,5 мільйонів гривень, виділених на діяльність уповноваженого із захисту державної мови.

   Найбільшою помилкою Монахової після її призначення стало те, що вона ...не спробувала наладнати дієву співпрацю з громадськими активістами, які роками займаються питаннями повернення Україні її справжнього мовного обличчя.

   На їхні плечі знову ляже справа державної ваги – утвердження державної мови через новий закон, який наразі саботують президент України, парламентська монобільшість та уряд.

   Прим. ред. "Ліски": відео від групи кінематографістів Babylon'13 і пісня Тараса Компаніченка - активіста українського культурного опору, кобзаря, лідера гурту "Хорея Козацька".

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Політика".