Вівторок, 24.03.2020 12:20   Джерело: LIGA.net.

   21 березня 2020 року у віці 68 років померла відома українська соціолог Ірина Бекешкіна, громадська діячка, експерт, спеціаліст у галузі політичної та електоральної соціології.

   Що вона писала про своє життя, ментальність українців та майбутнє України: підбірка цитат.

   "В дитинстві найулюбленішою в мене була казка Андерсена "Гидке каченя", я могла слухати, а потім читати її безліч разів, бо мене щоразу тішило, що кінець-кінцем, ця нещасна істота, над якою знущалися і кепкували, стане гордим красенем-лебедем. І от мені так бачиться, що саме такі трансформації переживає зараз наша країна. Тільки, на відміну від казок, прекрасні перетворення не відбуваются самі по собі. Нам випало випестувати того красеня-лебедя. І я впевнена в успіху, бо не може, не повинно такого бути, щоб увесь цей вибух енергії, уся ця сила самопожертви, відваги, мобілізація розуму безслідно десь розчинилися. Все ж я невиправний матеріаліст - ніщо нікуди не зникає!" (2015)

   "У мене є одна вада: не терплю дурнів. Розумію, що це неправильно, що людина часто в цьому не винна - погана освіта, несприятливі умови життя, а іноді - й гени. Але надто вже дратує, це ж постійно, у кожну виборчу кампанію" (2018)

   "Свого часу я дуже любила використовувати у презентаціях щодо зовнішньополітичних орієнтацій українців таку картинку: українець висить над прірвою і тримається однією рукою за європейський берег, іншою рукою – за російського орла. Зараз він ще там, у прірві, але обома руками тримається за європейський берег, і вибратися з прірви він може лише туди" (интерв'ю УП, 2018)

   "Що стосується переконань про зовнішньополітичний вектор, я постійно кажу - не буде ніякого регресу, не буде Україна повертатися назад до Росії, тому що поступово змінюються покоління і вони більше дивляться на Захід, ніж на Схід" (2020)

   "Цінності суспільства - це дуже важливий фактор для розуміння не лише найближчих, а й далекосяжних перспектив розвитку країни. Поки що в українському суспільстві превалює цінність виживання... На цьому і будується популізм політиків: "Я вам дам, забезпечу, зроблю"... Але потрібно пояснювати виборцям, що "дати, забезпечити" можна лише тоді, коли будуть створені умови для розвитку бізнесу, для активних людей" (2019).

   "Я свого часу винайшла формулу: українці більше схильні до анархії, а росіяни до монархії. І коли Зеленський анархічно діє - це подобається. В уяві людей, він скоріше Лукашенко, а не Путін. У нас Лукашенко може мати підтримку. А Путін - ні. Нам держиморда не потрібний... Україна і у влади, і у експертів одна. І ми всі бажаємо Україні успіху, а успіх України, в даному випадку, - це успіх цієї влади" (2019).

   "Насправді людина проживає кілька життів, і зазвичай під впливом змін обставин і діяльності ми й самі істотно змінюємося. Я-дівчинка з блатної Солом'янки істотно інша, ніж я-студентка філософського факультету університету. Я-соціолог істотно відрізняюся від себе-філософа. І я-громадський діяч інша, ніж якби була "чистим" науковцем... Життя дуже цікаве саме тим, що ми не знаємо, що там, за поворотом?" (2018)

   "Парадокс у тому, що рeформи в Україні набагато кращe видні з-за кордону, аніж зсeрeдини країни. І поки основні рeформи, яких вимагають українці, нe будуть здійснені, люди нe будуть задоволeні процeсом перетворень. Ситуація з розчарованістю в рeформах створює високий ризик популізму на виборах, що загрожує втратою того, що вжe було досягнуто" (2018)

   "От і промайнув 2019-й. Стрімко, виснажливо. Спринтерський забіг на марафонську дистанцію. І ще не фініш. Вже ритуально кожного року 31 грудня йду в басейн. І так само ритуально 31 грудня обіцяю собі наступного року жити раціонально – розмірено, планомірно, не хапатися за все, навчитися говорити "ні", відпочивати не один тиждень на рік, а принаймні два і ще багато чого. І вже заздалегідь знаю, що знову не вийде. Як писав поет, "а коні все скачуть і скачуть, а хати горять і горять" (переклад мій, естети – вибачайте). І наступний рік покою нам не обіцяє, можливо, це єдине, що можна точно спрогнозувати. Так що марафон продовжується" (2019)

   "Знаєте, дивна річ - з віком все більше і більше відчуваєш радість від самого факту життя, від того, що можеш робити те, що хочеш, говорити те, що вважає за потрібне, зустрічатися з дорогими тобі людьми, мандрувати, читати, писати, слухати, дивитися, словом, ЖИТИ. У ранній юності моїм кумиром був Хемінгуей, а найулюбленішим у нього - "Свято, яке завжди з тобою". І я мріяла, що колись в Парижі пройдуся цими славетними вуличками (нічого собі мрії у совецкой дєвочки!) І таки збулося! Щоправда, коли була вже далеко не дєвочка. І оце вирішила оновити пам'ять і знову звернулася до колишнього кумира юності. І він не підвів! Знайшла у нього потрібні слова, настільки точні, що проймає аж до хребта. Цитую (переклад, вибачайте, мій): "Світ - гарне місце, і за нього варто битися, і мені дуже не хочеться його покидати" (2018)

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Політика".