П'ятниця, 14.02.2020 12:34   

   Нещодавно в Будинку письменників НСПУ (Національна Спілка письменників України) пройшов перший концерт лауреатів "Музично-поетичного салону "Камертон". Нижче - вірш одного з учасників цього проекту.

О Боже - Ви? Не думав я, не відав, чого Ви так... Чи думали - я вмер? Ні, на перерву вибіг, на обідню. (Мабуть, три дні не їстиму тепер). Ви кажете, щоб я заходив днями? Як просто Ви... по давньому сліду... Та я при Вас і дихати не втямлю! Та я на Вас очей не підведу! Ви думали - отак тоді пішов я, писав щось, наче світлячків ловив. Ні, я чорнів, здихав над кожним словом, аж поки в нім не засвітились Ви! Не вірите? Ви й досі там, як перше, У Вас там німб довкола голови. І Вам тепер себе не перевершить. Ви є у мене. Нащо мені Ви? Лиш не дивіться, я ж бо не залізний. Я Вас пізнав. І коло Вас поліг. А тіло що ж... не знає слово "пізно"... Йому слова байдужі взагалі. А я вже вичах. Ви ідіть, я вичах. Ця іскра вже мене не стрепене. Ідіть. Чекайте, подивіться в вічі. Ідіть. Не йдіть. Ви любите мене?

   Автор вірша Сергій Осока - український поет, перекладач. Народився на Полтавщині. Освіту здобув у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Працював журналістом. Його поетичні твори публікували у регіональних та всеукраїнських часописах. З 2002 року - член Національної спілки письменників України.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Пишуть читачі" та "Бібліотека".