Вівторок, 30.10.2018 17:01   Скорочено. За матеріалами сайту Магістраль.

   Один з них - Олександр Козаренко, начальник сектору визначення об’ємів ремонту філії Дарницький вагоноремонтний завод ПАТ "Укрзалізниця". Працює на заводі вже восьмий рік. Професію обрав свідомо. Дідусь і бабуся були залізничниками: вручну переключали семафори та переводили стрілки. Після одержання диплома Державного економіко-технічного університету Олександр влаштувався на завод на посаду інженера.

   Був мобілізований 12 березня 2015 року. Через те, що Олександр вмів лагодити обладнання, після двомісячного навчання чоловіка відправили служити в ремонтну роту артилерійської бригади. Потрібно було здійснювати огляд і ремонт артилерійського озброєння й автомобільної техніки.

   На місце дислокації в Луганській області хлопці привезли все необхідне з собою: намети, харчі, навіть посуд. Не забували про бійців і волонтери: допомагали одягом та продуктами. З постачанням запчастин ситуація була складною, тож іноді навіть доводилося купувати деякі комплектуючі за власний кошт. Одногрупники О. Козаренка, дізнавшись, що не вистачає найелементарнішого, придбали і передали поштою набір ключів.

   Демобілізовували Олександра в березні 2016 року. Після служби знайомих побільшало: тепер є друзі як на Сході, так і на Заході України. Коли хлопці бувають у столиці, бойові побратими обов’язково зустрічаються.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод" та "Російсько-українська війна".