Середа, 14.02.2018 21:55   

   Національний музей Тараса Шевченка: "Марія Приймаченко завжди підписувала свої полотна просто "М. П.", проте на звороті розгортала ще один невидимий світ, який доповнював і надавав нових смислів її картинам. Це фантастичні назви-підписи, які малоосвічена (а за плечима Марії всього чотири роки навчання) художниця витворювала народною говіркою у вигляді приказок-приповідок, часто римованих. Дуже прості, жартівливі, по-дитячому наївні, вони звучать влучно, яскраво і актуально".

   Від ред. "Ліски": ми спробували заново прочитати частину підписів художниці, додавши відсутні літери до слів чи виправивши явні помилки. Наскільки нам це вдалося, можна побачити нижче. Фотографії підписів Марії Приймаченко взяті зі сторінки Наталки Діденко.

   Зауважимо, що в наших варіантах прочитання могли з'явитися власні помилки - як наслідок невірної інтерпретації оригіналів. Наприклад, ми впевнені, що "цементалочки" - це таки "сименталочки", а "32 градуз" - це "32 градуси". Але не впевнені, що "коминер" - це саме "Комунар" (а не, скажімо, "Комінтерн"). Тим більше, що колгосп села Болотня (рідного села художниці) у післявоєнні роки мав назву "імені Богдана Хмельницького".

        Наші доярочки
        доять сименталочки
        і не можуть без чарочки.
        А як чарочку, то й пляшечку,
        та й повалиться на долівочку.
        Нехай молочко саме у бідон біжить,
        а доярочка лежить.

        Звір. Надворі - 32 градуси жари.
        А він надів шубу і валянки.
        Та сам із себе сміється.

        Уродила кукурудза
        у нашому колгоспі "Комунар".
        Багато чого уродило,
        ще й олії набили.

       
        Леваха-лентяїха.
        Літом треба робить
        на зиму, а вона сидить.

        Павичка
        жде свого
        із Космосу
        чоловічка.

        Мороз приїхав на Україну саньми.
        А на Вкраїні тепло - чорнобривці цвітуть.

        Цвіти цвіт-Україно,
        як іде до шлюбу дівчина.
        Будь щаслива і багата,
        і всім добрим людям рада.

        Свиня
        на Вкраїну прибула.
        У неї пика длінна.
        Хоче зарити (в землю)
        українські квіти.
        Але вони (сіяні?), сльозами облиті.
        Старі.
        По всій Україні
        пустили коріння.
        І будуть цвісти,
        людям радощі нести.

        Біг пес через міст,
        та попав під міст.
        А під мостом
        риба з хвостом.
        Пес спугався,
        аж удрав.

        Довгохвоста видра
        на Вкраїну забігла.
        На Вкраїні добре жить -
        один робить, сім лежить.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Київські музеї".