Доки в Києві переорюватимуть стежки?
Людині властиво спрямляти свій шлях, саме через це у селах та містах з'являються стежки. У сільській місцевості завжди з розумінням ставилися до стежок, у тому числі прокладених через засіяні поля.
Тому педагог і письменник
Антон Макаренко помиляється, називаючи польові стежки "гріхом" у своїй "Педагогічній поемі":
"Плетни, заборы и ворота благодаря сочувствию нашему делу со стороны молодого поколения уже не могли служить
хозяину в прежнем направлении: удостоверять неприкосновенность частной собственности. Поэтому скоро колонисты
дошли до такой наглости, что в наиболее трудных местах построили так называемые перелазы.
В России, кажется, не встречается это транспортное усовершенствование. Заключается оно в том, что через плетень
проводится неширокая дощечка и подпирается с конца двумя колышками.
Выпрямление линии Коломак — колония происходило и за счет посевов — признаемся в этом грехе. Так или иначе,
а к весне двадцать третьего года эта линия могла бы поспорить с Октябрьской железной дорогой.
Это значительно облегчило работу наших сводных отрядов".
У містах, навпаки, зі стежками здебільшого борються, і дуже рідко буває так, що "народні" стежки узаконюють, асфальтуючи їх. На фото зі сторінки Іллі Варламова такий виняток - узаконена міською владою стежка через клумбу.
На наступному фото - переорані стежки на київському житловому масиві Березняки. Переорюють їх щовесни, проте ніякого ефекту від переорювання немає. Вірніше, є негативний ефект, оскільки люди, щоб не йти ріллею, роблять поряд, на траві, нові стежки - паралельні знищеним. Так що через дії комунальників площа газонів не збільшується, а зменшується.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "ЖКГ" та "Березняки".