Субота, 03.12.2016 21:21   

   Щоразу, коли ви виходите з дверей свого будинку, ви опиняєтесь в світі, який ми ділимо з птахами. Вони літають в небі, плавають в озерах, сидять на деревах, ходять по тротуарах, риють нори, полюють, сплять і спостерігають за вами. Спробуйте і ви поспостерігати за ними, і вам відкриються захоплюючі історії!

   Голуби. Вони сидять на дротах, ходять тротуарами, літають зграями над будинками і живуть разом з нами уже тисячі років.

   Перше зображення голуба знайдено в Месопотамії, його зробили за 3 тисячі років до нашої ери. Певно месопотамські діти п’ять тисяч років тому теж радісно ганяли зграї голубів десь на околицях міста Ур.

   Месопотамці мали приручених голубів і виводили декоративні види. Декоративні голуби часом тікали і парувалися з менш декоративними. Тому сьогодні серед міських голубів можна знайти птахів різних мастей.

   Люди тисячі років використовували голубів для декорації, їжі, доставки повідомлень і розваги. У 16-17 століттях в Європі дуже цінувався голубиний послід, це було відмінне добриво для полів! Біля голубівень навіть ставили озброєних охоронців, щоб бува хто не поцупив коштовний послід!

   Міських сірих голубів так багато навколо, що ми навіть не помічаємо їх. Люди часто гидують цими птахами, бо вони бувають брудні й надокучливі. Але не варто забувати, що це ми побудували міста, а голуби просто пристосувалися до урбаністичного життя як змогли.

   Дикі предки міських голубів — сизі голуби. Вони живуть біля скель; в ущелинах і природних печерах мостять собі гнізда і ростять пташенят. Харчуються насінням, ягодами, фруктами, зрідка безхребетними.

   Людські будинки нагадують міським голубам рідні скелі й вони охоче гніздяться в піддашшях, на горищах, у технічних отворах будинків і так далі. Будинки значно тепліші за скелі, тому в голубів суттєво збиті біологічні годинники - часом навіть в лютому можна побачити голуба з галузкою в дзьобі.

   Голуби виводять потомство кілька разів на рік.

   Уважний спостерігач не раз помічав як в період вигодовування пташенят шпаки, дрозди чи синиці стурбовано шукають їжу і, знайшовши, стрімко несуть її до гнізда до голодних жовторотиків.

   Ніхто ніколи не помічав голубів за такою поведінкою. Вони, здавалось би завжди поводиться однаково неспішно. Річ у тому, що голуби вигодовують дитинчат незвичайним способом. Батьки відригують напівпереварену їжу, яку з’їли за день. Батьки-голуби просто відкривають широко дзьоб, а голубенята буквально засовують голову в батьківський рот і п’ють таке собі "пташине молоко".

   Голубенята вилуплюються лисі і безпомічні, а покидають гніздо оперені, дуже схожі на дорослого птаха. Тому люди часто стверджують, що ніколи не бачили пташеня голуба. Та варто придивитися до цих птахів навесні чи влітку. Молоді голуби часом ще мають пух на голові, не мають восковиці на дзьобі, смикають крилами, коли бачать своїх батьків, щоб випрошувати їжу, і можуть навіть пищати!

   М’язи, які допомагають споживати "пташине молоко" залишаються в птахів і у дорослому віці. Голуби – єдині птахи, які можуть пити воду всмоктуючи її. Зверніть увагу наступного разу, коли побачите голуба, що п’є з калюжі. Він, на відміну від качок, горобців, гусей та інших – не буде закидати голову, щоб вода стекла вниз гортанню, він собі встромить дзьоб і п’є.

   Голуб смішно ходить. Смикає крихітною голівкою безперестанку під час ходи. Річ у тому, що очі голуба розташовані з боків його голови, вони ліпше бачать статичну картинку, ніж рух. Тому птахи залишають голову трохи "позаду", коли роблять наступний крок, а потім стрімко пересмикують її вперед.

Автор: Марися Рудська

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Екологія".