В Україні сьогодні День Героїв Небесної сотні
В цей день вшановують героїв, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати "Небесною сотнею".
День пам'яті встановлено з ініціативи громадськості для увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави.
|
Додано читачкою сайту. Віктор Баранов ПІД СТІНАМИ КАРФАГЕНА (Майдан, революція, люди)
24 січня 2014 року Можливо, ці записи варто було почати ще два місяці тому. Але я не ставив перед собою такого завдання. Очевидно, головне тут не стільки фіксувати, скільки осмислити, хоч і не буває осмислення без посилання на факти і події. Утім, стрічка пам'яті так чи інакше розмотуватиметься назад, і це не буде щоденник, а буде моє бачення новітньої Революції, абсолютно не схожої на так звану Помаранчеву, яка, власне, нею й не була... ... 18.02.2014 Про цей день страшно говорити й думати. Зараз на годиннику початок 9-ї вечора. Щойно силовики оголосили про те, що приступають до "антитерористичної операції". На Майдані близько 20 тисяч людей. Усі вони в щільному кільці "Беркута" і внутрішніх військ. Є інформація про участь в операції загонів "Альфа". Підтягнуто бронетранспортери й водомети. З одного бронетранспортера на Інститутській (тому були свідки) люди у формі діставали автомати Калашникова та кулемети. Євген Ніщук та інші промовці зі сцени закликають до стійкості, звертаються до атакувальників спам'ятатися й не виконувати злочинних наказів. Але зачистка набирає обертів. На всю потужність працюють водомети. Ведеться масований наступ на активістів зі стріляниною, петардами, застосуванням кийків. Палають величезні вогнища потойбіч барикад, до яких підступили спецназівці (горять переважно автомобільні шини), в небо здіймаються хмари диму. Це - суще пекло, божевілля! Досі не можу змиритися, що це жахіття відбувається в Києві. Близько 22-ї години заблоковано 5-й та 24-й канали. Але показ наживо ще можна дивитися в Інтернеті через espresso.tv. Мережа Інтернету переповнена новинами. Серед них є й такі: на Майдані страшно, чимало людей покидають його, але приходить іще більше. Туди можна дістатися з боку вулиці Михайлівської. Давно не працює жодна з гілок метрополітену - зрозуміло, аби затруднити прибуття нових майданників. Столична влада запевнює, буцім натомість до послуг киян наземний (безплатний!) транспорт. Передзвонююся з двома товаришами та із старшим сином - виявляється, тим транспортом скористатися практично неможливо, вони годинами діставалися додому пішки. Різна інформація про таксистів. Нібито одні підвозять до Майдану без грошей, а другі луплять подвійну ціну. "Кому війна, а кому мать родна". Описати всю картину того, що відбувається, навряд чи кому вдалось би. Але загальне враження - фільми Хічкова відпочивають. Причина всім зрозуміла: Янукович не піде ні на які поступки. Важко збагнути мотивацію його поведінки. Чи це страх перед загрозою розплати за все сподіяне. Чи неспромога уявити себе кимось іншим, уже не всемогутнім царем, не власником неймовірно розкішних маєтків та мільярдних статків, не грізним повелителем покірної зграї, насадженої во владних кабінетах для обслуговування забаганок та забезпечення свого спокою, безпеки й "залізного" порядку в країні. Чи не вільний діяти інакше, бо опинився в лещатах Москви (якби стали відомі таємні домовленості між Януковичем і Путіним - усім нам шок був би гарантований!). Чи якісь інші чинники, зокрема, й пов'язані із психічними кондиціями гаранта. Рано чи пізно історія дасть правдиву оцінку правлінню фатального для України четвертого президента. Проте вже сьогодні не викликає ані найменшого сумніву істинність парадоксального факту: у війні за Україну її президент виступає на боці ворога. Здається, такого не було й немає ніде у світі! Розум відмовляється сприймати... |
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Політика".
Антоніна 20.02.2016 11:55
"Слово Просвіти", ч.7, 18-24 лютого 2016 р. "Записи лютневих ночей" Ольга Яворська, ...23 лютого 2014:
... Протиріччя - димами в очі.
Третій день хоронимо й плачемо,
Застигла туга на брамі ночі:
Коли забудемо? Коли пробачимо?
Над Україною - хвилями смуток,
Впали найкращі, найсміливіші.
Сонце недільне, як болю згусток,
Дощамии плаче й диктує вірші."