Цього року Київрада готується прийняти новий Генеральний план столиці. Що нового для її жителів несе гучний документ, — в інтерв'ю виданню «Деловая столица» депутата Київської міськради від Солом'янського району, представника комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Миколи Негрича.

   - І наскільки велике невідповідність діючого Генплану реальності?
   - Існуючий Генплан передбачає, що населення Києва в 2020 році складе 2,6 млн. чоловік. Офіційна цифра сьогодні — вже майже три мільйони. А фактично — всі 5 мільйонів. Авторами Генплану планувалося, що по дорогах столиці в 2020 році буде їздити трохи більше 800 тисяч легкових автомобілів. А їх сьогодні вже більше мільйона. Вважалося, що зелені зони (парки і сквери, — Ред.) Не мінятимуть свого цільового призначення. Але сьогодні там стоять висотки. Тобто, Генплан-2020 і реальність давно не перетинаються.
   - Виходить, все незаконно побудовані будинки, з порушеннями відведені землі, весь хаос, що за ці роки відбувався в Києві потрібно взяти і узаконити?
   - Наведу приклад. Є земля. Її з порушенням Генплану віддали або продали під забудову. Там побудували багатоквартирний будинок. Кілька тисяч людей в ньому живе вже десять років. І будуть жити далі — ні новий, ні старий Генплан не змінять розташування їх житла. Але є й інший приклад. Потворна офісна багатоповерхівка на Нижньому Валу або така ж висотка на Кловському узвозі. Ці безглузді споруди можна виправити зменшенням поверховості. Для цього існує так званий зонінг — складова частина Генплану, яка, в тому числі встановлює поверховість в різних районах столиці. І якби ми прийняли Генплан, а на його основі і зонінг, а не відправляли їх постійно на доопрацювання, то подібних зловживань не було б.
   - Новий Генплан передбачає будівництво 28 млн. квадратних метрів житла і збільшення висотності будинків до 54 метрів в центрі міста — це 16 поверхів і вище. Чи не вийде так, що центр Києва стане великим спальним районом?
   - По-перше, всі мегаполіси укрупнюються. Промислові підприємства виносяться за межі міста. По-друге, більш важливим є питання щільності забудови. Порівняйте будівництво на одній ділянці 50-поверхового будинку, і на такій самій ділянці будівництво десяти п'ятиповерхівок. Де буде комфортніше? Так ось норми щільності забудови важливо дотримуватися.
   - Візьмемо приклад скандальної забудови біля Дніпра на Микольській Слобідці. Там не щільна забудова, але ведеться вона на березі, що викликало осуд громадськості.
   - Наскільки мені відомо, фірма «Укрбуд», призупинила наприкінці 2015 року будівництво, поки не презентує киянам весь проект. Також «Укрбуд» взяла на себе зобов'язання облаштувати 3 км набережній Дніпра і побудувати нову дорожню розв'язку з наскрізним виїздом на Русанівську набережну, а також вже провести заміну теплових і каналізаційних комунікацій для всього району. Це погана практика?
   - Поганий практикою кияни вважають забудову берегів Дніпра.
   - А київський готель Файермонт не стоїть на березі Дніпра? А будинки на Оболонській набережній не стоять на березі? Парламент в Будапешті хіба не розташований на березі Дунаю? Так давайте будемо відвертими до кінця: питання полягає в тому, що будинок стоїть на березі чи в тому, що він став частиною виду з вікна декількох народних депутатів і сильно їх дратує?
   - Чи буде збільшуватися попит на будівництво нового житла?
   - Буде. Зокрема, у міру руйнування «хрущовок». До речі, показово, що в новому будинку, мешканці за одну гігакалорію тепла платять 250 грн., а в «хрущовці» або «сталінці» за той же обсяг — 650 грн. У нових будинках краще теплоізоляція, є індивідуальні теплові пункти та інші нововведення, які дозволяють економити тепло.
   - У чому полягає офіційна заковика прийняття нового Генплану?
   - Чекаємо затвердження Міністерством культури історико-архітектурного опорного плану. До речі, питання прийняття Генплану стало настільки політичним, що Мінкульт з переляку назвав історико-культурною спадщиною район ДВРЗ. До речі, ми ще в минулому скликанні наклали мораторій на забудову тих територій, де розташовані об'єкти ЮНЕСКО. Сподіваємося, що після узгодження Міністерством культури і проведення громадських слухань, проект можна буде розглядати в цілому. Сподіваюся, це станеться в 2016 році. Пора припинити махінації. Київ повинен розвиватися за прозорими правилами.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Місцеві депутати".