До змісту
Батько чемпіона світу працює на ДВРЗ
Інженер-конструктор технічного відділу філії «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця» Олег Пономарьов — взірець людини, котра унікальним способом поєднала досягнення на роботі й поза її межами.
Окрім багатьох корисних справ, які Олег Олексійович зробив ще на своєму першому робочому місці у рідній Горлівці, а згодом і на ДВРЗ, він подарував Україні не просто розумного сина Руслана, а чемпіона світу з шахів...
Як ви та ваш син долучилися до гри в шахи?
— Грати в шахи я став у 11 років. Коли стільки ж виповнилося моєму синові Руслану, то він уже виконав норму кандидата майстра спорту. В нашій сім’ї більше грали в шашки, а в шахтарському селищі, де я жив, розташованому на околиці міста, хлопці грали лише у футбол. Шахові гуртки я не відвідував. У школі іноді грав у шахи на перервах. А навчаючися в інституті, — на лекціях з історії КПРС, філософії та наукового атеїзму. Тоді ж зібрав бібліотечку шахової літератури. Мені подобалося аналізувати партії чемпіонів світу, розв’язувати шахові задачі й етюди.
Якось у Горлівці на заводі я взяв участь в аматорському шаховому турнірі, організованому профспілковим комітетом.
На маленького Руслана справила велике враження моя з’ява вдома з першим призом чемпіонату заводу — кришталевою вазою.
З правилами гри в шахи Руслан ознайомився у п’ять років. Отож у мене вдома з’явився суперник. Я грав з ним цілком серйозно, не піддаючися.
Коли ви опинились у столиці і як потрапили на Дарницький вагоноремонтний завод?
— Наша сім’я переїхала до Києва у 2004 р., після того як Руслану виділили квартиру з нагоди завоювання ним звання
чемпіона світу з шахів у 2002 р. Через центр зайнятості у Дарниці я влаштувався спочатку на завод «Радіовимірювач»,
де ремонтував обладнання. А пізніше — у 2007-му — зателефонував у відділ кадрів на ДВРЗ і дізнався,
що підприємству потрібен інженер-конструктор. Пройшов співбесіду — і став працювати у групі з проектування
оснащення і засобів механізації технічного відділу.
Завод відразу ж мені сподобався. Тим паче що тут завжди були сильні традиції впровадження нової техніки. До речі, на ньому вперше запустили конвеєри з ремонту вагонів та інші прогресивні засоби механізації. Конструкторська група порадувала своєю оснащеністю комп’ютерами та програмою інженерної графіки. Мені подобається в ній працювати.
Беручися за виконання креслень, я завжди прикидаю, чи не можна виготовити виріб простіше, краще, надійніше, раджуся з майстром, технологом і робітниками, для яких виготовляється оснащення, що полегшує їхню працю. Одна з останніх розробок нашої конструкторської групи — установка для миття каркасів візків вагонів.
Довідка. Руслан Пономарьов — чемпіон світу з шахів за версією ФІДЕ (2002—2003 рр.), заслужений майстер спорту України —
син інженера-конструктора з технічного відділу ДВРЗ Олега Олексійовича Пономарьова — народився 11 жовтня 1983 р.
у м. Горлівка Донецької області.
У 1998-му він став наймолодшим у світі гросмейстером. У 2002 р. став наймолодшим чемпіоном світу з шахів.
Чемпіон XXXVI і XXXIX шахової Олімпіади у складі збірної України.
Руслан і нині грає та перемагає, стаючи фіналістом в усіх змаганнях, в яких бере участь. Одружений
із громадянкою Іспанії Інес Гоні-Алонсо.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод" та "Спорт".