Днями ЗМІ оприлюднили адреси приймалень депутатів Київради. Як виявилося, регулярно спілкуватися з мешканцями, завдяки довірі яких, власне, і отримані депутатські мандати, здатні менше половини цього депкорпусу. До 25 вересня, через чотири місяці після обрання, громадські приймальні мали лише 52 зі 120-ти депутатів Київради. Так ще й частина з цих 52-х перейнялася створенням місць зустрічей лише напередодні парламентських виборів. Тож на ділі виявилося зовсім мало обранців, готових постійно дослухатися до киян і розв’язувати їхні проблеми.
   Один із тих, чия приймальня запрацювала вже через кілька днів після оголошення результатів виборів — наш сьогоднішній співрозмовник. Про те, що нині особливо хвилює жителів околиць столиці, чому сесії Київради затягуються до глибокої ночі і як відрізнити справжніх від вигаданих фронтовиків, «Хрещатику» розповів депутат Київради, член постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, член комісії з АТО Олександр Міщенко.

   Олександре Григоровичу, з якими проблемами до вас сьогодні звертаються найчастіше?
  О. М.: Мій округ — ДВРЗ та Стара Дарниця, не центр. Тож і йдуть передусім з тими питаннями, які тут не вирішуються десятиліттями. Це — реконструкція шляхопроводу, який з’єднує мікрорайон ДВРЗ з іншою частиною району, та створення нових транспортних маршрутів. Ремонт доріг, будівництво амбулаторії-поліклініки на Каунаському житломасиві. Вдумайтеся: щоб просто здати аналізи, людям необхідно добиратися до найближчої лікарні декількома видами транспорту. А ще будівництво нового корпусу в середній школі № 42, ремонт дахів, парадних, благоустрій прибудинкових територій, незаконна забудова...

   Ви сподіваєтеся скасувати рішення минулих депутатських скликань. У той же час сьогодні комісія з містобудування, до якої ви, до речі, входите, також приймає якісь рішення, що, можливо, будуть оскаржені вже завтра. Недарма сесії, на яких розглядаються земельні питання, тривають зараз до ночі... Особисто ви знаєте випадки якоїсь незаконної діяльності вашої комісії?
  О. М.: Ні. Розумієте, якби кожен з тих депутатів, який прийшов до Київради, пам’ятав про те, що на цьому місці він повинен відстоювати інтереси не свої власні і не своєї політичної сили, а працювати на благо киян, не було б і цих бійок, і «нічних посиденьок». Двері будь-якої комісії відчинені для кожного — було б лише бажання прийти і розібратися! На засіданнях земельної комісії взагалі присутні 15 її членів та 50 громадських активістів, які вивчають кожен документ мало не під мікроскопом. Але люди, які найголосніше кричать в залі про порушення, на комісії не ходять. Взагалі. Не лише на земельні. Попереду — парламентські вибори, тому був би привід попіаритися самому і нагадати людям про свою партію...

   Вважаєте, що це сплановані акції проти політсили мера і президента?
  О. М.: Не знаю. Можливо, просто такий «піар» на чужій роботі.

   Наскільки я знаю, подібний «піар» торкнувся і вас. Людина, яка цієї весни програла вам вибори на мажоритарному окрузі, продовжує займатися громадською діяльністю і приписує собі частину зробленого новим депутатом. Наприклад, капітальний ремонт дороги на вулиці Празькій. Але в Київраді мені сказали, що кошти на цей ремонт бюджетна комісія виділила тільки після ваших неодноразових звернень.
  О. М.: Це правда. Але про колишнього конкурента я говорити не хочу. Зрештою, не всі вміють достойно програвати. Народ у нас мудрий, сам в усьому розбереться. Що ж стосується «вибивання» коштів навіть для дуже важливої справи, це зараз дійсно важко — нам дісталася величезна «діра» в бюджеті, яку буде дуже важко залатати.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Місцеві депутати".