Поламані лавочки - це вандалізм? Чи самозахист?
Варто лише потеплішати, не кажучи вже про спеку, як біля київських будинків виявляються поламаними лавочки,
які благополучно пережили неушкодженими і мокру осінь, і холодну зиму. Причина такого вандалізму в тому, що
мешканцям заважають галасливі компанії, які щоночі культурно відпочивають на цих лавочках.
Окрім лавочок, згадані компанії полюбляють і сходи біля під'їздів, і парапети
чи будь-які горизонтальні поверхні, розташовані в затишному на їхній погляд місці. Про навіси й
веранди в дитячих садочках годі й говорити.
Лавочки або ламають, або розрізають навпіл ножовками, або навіть викопують зовсім із землі, щоб
не залишилось і сліду. Сходи та огорожі дитячих садочків вимащують машинним маслом, молодих людей
обливають з вікон водою та кидають у них картоплини. На інтернет-форумах радять посипати
лавочки перцем або хлоркою, забуваючи, що лавочки потрібні також і вдень, і сидять на них
не тільки хулігани, а й помірковані люди.
Звичайно, мешканці не відразу переходять до таких радикальних методів боротьби за тишу. Спочатку вони намагаються усно чи письмово усовіщати порушників, а коли це не допомагає - викликають міліцію. Однак всі ці методи боротьби, мабуть, не дуже ефективні, раз лавочки продовжують щороку ламати. А що ж робити з хуліганами? Чи може є й інші способи? Як гадаєте, шановні читачі?
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "ЖКГ".