Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від чисельності штатних працівників. Вимоги статті 19 стосуються підприємств усіх форм власності, організацій, установ та фізичних осіб, які використовують найману працю.

   Так, у 2012 році на Дарницькому вагоноремонтному заводі (ДВРЗ) працювало 1288 осіб, норматив робочих місць для інвалідів складав 51 робоче місце. Фактично ж на підприємстві було працевлаштовано 47 інвалідів.

   Через різницю в 4 особи Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м.Києва з вимогою стягнути з заводу 243,5 тис.грн. Завод заперечив проти позову, мотивуючи заперечення тим, що пошук інвалідів не входить до функцій підприємства, а тим інвалідам, які звернулись протягом року, завод не відмовляв у працевлаштуванні.

   12 вересня 2013 року на судовому засіданні було прийнято рішення про відмову в позові Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з формулюванням: "Суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за те, що до нього не звертались або не направлялась необхідна кількість осіб-інвалідів для працевлаштування, в зв'язку з чим кількість працюючих інвалідів є меншою, ніж передбачена чинним законодавством України.
   Будь-яка особа, в тому числі, юридична не має нести відповідальність за дії, в яких відсутня вина, яка є основною передумовою для притягнення до відповідальності, в тому числі, і до адміністративно-господарської".

   З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень України за наступним лінком.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Завод".