Робота: в лісі на ДВРЗ заготовляють соснову кору?
Позавчора на одному з веб-сайтів з'явилось оголошення про пошук працівників для роботи в лісі. Бажаною умовою для кандидатів названо їхнє місце проживання: лівий берег Києва, район Ленінградської площі, або місцевість ДВРЗ.
Соснової кору різних фракцій можна використовувати в садівництві та городництві для укриття верхнього шару грунту (так звана мульча).
Соснова кора добре підходить і для декоративного мульчування, наприклад, посипання доріжок. Ймовірно, що в лісі поблизу ДВРЗ ведеться промислова заготовка соснової кори? А самому лісу це не шкодить?
Доповнення від читача Володимира
Зазвичай, коли згадують про ліси минулих років, йдеться про непролазні хащі й тьму звірів, що нишпорили ними. В лісі на ДВРЗ такого не було, але випадки, коли лосі ходили нічними вулицями, траплялися. Що вони там шукали, невідомо. Чи то їм було цікаво дізнатися, що на тому ДВРЗ відбувається, чи, може, втікали з лісу через смердючі гази, що викидали розташовані поблизу хімічні заводи. Бувало, що від таких викидів всихали цілі ділянки лісу. Проте ягоди і гриби збирали.
Відвідування лісу вимагало обачності й винахідливості. Треба було проникати туди так, щоб лісник, дядько Семен, цього не помітив. Лісники тоді оглядали свої обходи прискіпливо, особливо, коли помічали там дітей. Наш лісник, із вже згаданих Княжичів, був людиною хазяйновитою. На багажнику його велосипеда, з якого, здавалося, він ніколи не злазив, завжди були прилаштовані лопата – щось зарівняти, розсадити рослини чи підчистити протипожежні розриви – і сокира для зрубування сухостою. Мав він завжди з собою і польову сумку з бланками актів про лісопорушення, що висіла в нього на боці, надаючи йому ще поважнішого вигляду. З’являвся лісник завжди тихо й несподівано – ніхто не встигав втекти. Влаштовував допит: з якою метою в лісі і чи є в кого сірники, записував прізвища. Потім нагадував, що буде за зламане дерево або гілляку. Пояснювали, що ми в лісі з добрими намірами, готові навіть брати участь у гасінні лісових пожеж, що одного разу й робили, хоча схвальних відгуків за це ні вдома, ні в школі не почули. Не вдавалося нам переконати у своїх добрих намірах і лісника, бо уважно вислухавши нас, він наполегливо радив закінчити лісову прогулянку, будучи переконаним, що крім лісників у лісі нікого не повинно бути. |
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Робота" та "Ліс".
Володимир 24.07.2013 15:54
Колись у лісі на ДВРЗ не так просто було заготовляти не лише кору, а й будь що. Пропоную фрагмент з книги «ДВРЗ» стосовно лісника Семена, що не один рік піклувався лісом поблизу ДВРЗ.