Клады в Броварском лесу
Хочемо ми того чи ні, а мережа Інтернет займає в нашому житті дедалі більше місце. Причому не відвойовує його, а займає нові ніші легко й невимушено. Настільки легко, що в деяких представників старшого покоління виникають підозри, чи це не якась новітня психологічна зброя? Мовляв, самі вони, як сформовані особистості, ще в змозі відрізнити істинні цінності від фальшивих, а от молодше покоління наражається на серйозну небезпеку. Мабуть, у чомусь вони й праві - недаремно в усьому цивілізованому світі батьки та вчителі намагаються тримати під контролем процес долучення дітей до інтернету.
Якщо ж не думати про зброю, то інтернет - такий же вид бізнесу, як і решта інших. З одного боку - споживачі, з іншого - "продавці" якогось контенту. Споживачі прагнуть знайти необхідну їм інформацію, а веб-сайти задовольняють цю потребу. Один з інструментів, яким користуються "продавці" - це аналіз пошукових запитів, за якими користувачі потрапляють на певний сайт. Звичайно, кожний власник сайту хоче мати якомога більшу цільову аудиторію, однак реалії такі, що до 90% відвідувачів будь-якого сайту заходять на нього саме з пошукових машин. Заходять сотні, а вже одиниці чи десятки з них приходять повторно, а то й стають регулярними відвідувачами.
Аналіз пошукових запитів дозволяє адміністратору сайту підвищувати його популярність, додаючи найбільш запитувану інформацію.
Наприклад, якщо чверть відвідувачів шукає розклад київської міської електрички, то слід підтримувати його в актуальному
стані, навіть якщо це непрофільна інформація. Якщо багато користувачів шукають "ДТП на мосту ДВРЗ", скоріше за все, воно мало місце.
А якщо хтось задає пошук "снос дома на Волховской, 2", то як кажуть, немає диму без вогню.
Час від часу бувають дуже оригінальні запити, наприклад "на якій вулиці, в якому будинку, та в якій квартирі живе Андрій Шевченко".
І що ви думаєте? Відповідь знайшлась!
Заходять відвідувачі (здебільшого чомусь із Росії), які шукають "танковые кладбища", відвідувачі з Польщі
шукають "дитячі малюнки", з Росії, Прибалтики, Німеччини, США та Ізраїлю - "старые фото ДВРЗ". Бувають взагалі "крики душі" -
"девушка в военной форме садится на 211-ю маршрутку на Пражской" або "мы познакомились на дврз 2006 году Киев".
На минулому тижні було багато запитів про пошуки скарбів у Києві та поблизу нього. Мабуть, наближається весна, а з нею
відкривається сезон :) Крім повідомлень на цільових форумах, шукачі такої інформації знаходили також відскановані
ентузіастами примірники дореволюційного журналу "Киевская старина", а саме - №№6-8 від 1883 року, в яких було надруковано
статтю «Клады в Киеве и его окрестностях» (так званий "Список Лещинского").
Наведемо фрагменти цього списку, які стосуються місцевості ДВРЗ:
30. По дороге из Киева к Броварам насупротив 9-й версты направо стоит сосна разведена, под тою сосною большой клад денег
разного сорта и много серебряной посуды.
32. За Днепром подле красного трактира стоит сосна, а на той сосне вырезаны знаки: сабля и пика, и не глубоко под сосною зарыты
саквы червонцев.
39. По пути из Киева в Бровары есть место у Вигуровки над яром с крестом и подле клад.
41. За Днепром бежит ровчак из Дарницы и около него стоят три сосны, из которых на одной вырезаны копье и сабля.
Там с края леса лежат червонцы.
Повний "Список Лещинского" можна подивитись тут, а номери журналу "Киевская старина" можна передивитись або скачати за наступними лінками: номер 6 за 1883 рік, номер 8, той же рік.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Ліс".