У публікаціях про ДВРЗ часто звертають увагу на певну ізольованість цієї місцевості від решти Києва. З одного боку така відособленість сприяє збереженню історичної самобутності, з іншого - створює незручності для мешканців ДВРЗ та їхніх гостей. Місцевість обмежена з двох боків залізничними коліями, а ще з двох - лісовим масивом та промзоною. Потрапити на ДВРЗ можна лише однією дорогою через шляхопровід над під'їзними залізничними коліями. По мосту їдуть і трамваї, і автомобілі, з однієї сторони дороги є також тротуар для пішоходів.
   Тротуар відділений від проїжджої частини дороги відбійником, але не по всій довжині. На підйомі відбійник відсутній, хоча раніше він був (рештки зрізаних стовпчиків добре помітні). З-за відсутності відбійника пішоходи мусять ходити обережно, постійно озираючись - чи не вилетіла котрась із машин на тротуар.
   А таке трапляється регулярно, про що свідчать розтрощені секції бетонного паркану і траурні вінки на ньому. От і минулих вихідних легковий автомобіль втратив керування, перетнув тротуар і застряг у бетонних плитах. І добре, якщо в момент ДТП на тротуарі не було пішоходів... І водії, і пішоходи - будьте обачні та обережні!

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "ЧП" та "ДТП".