30 серпня - день народження Павла Глазового
Павло Прокопович Глазовий народився З0 серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина)
Миколаївської області в родині хлібороба. 11-річним хлопчаком Павло пережив голодомор, під час якого помер його молодший брат.
Після 8-річки закінчив педагогічне училище в м.Новомосковськ Дніпропетровської області, працював учителем молодших класів.
Пішов добровольцем в армію, з початком війни мав кваліфікацію авіаційного механіка і звання сержанта.
Потрапив у блокадний Ленінград, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». Під час блокади Павло став недобачати на ліве око,
це — наслідок опіку під час рятування дітей з підвалів.
Після демобілізації Павло здобув вищу освіту в Київському педагогічному інституті.
З 1950 по 1961р. працював заступником редактора журналу «Перець», згодом — заступником головного редактора журналу «Мистецтво».
Спочатку писав усмішки і фейлетони, згодом - репризи для цирку та авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки.
Був членом Спілки письменників України з 1968 р. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13-ти книжок сатири та гумору, 6-ти книжок для дітей.
Заслужений діяч мистецтв України (1993 рік). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (1997 рік).
Помер Павло Глазовий у 2004 році.
Гумористичні та сатиричні твори Павла Глазового, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки океану.
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Джерело: Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.
Кухлик
Де беруться діти?
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами
"Гумор" та
"Відео".