Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук


До змісту 


30 серпня - день народження Павла Глазового

Четвер, 30.08.2012    Автор: Андрій Нахаба

   Павло Глазовий Павло Прокопович Глазовий народився З0 серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області в родині хлібороба. 11-річним хлопчаком Павло пережив голодомор, під час якого помер його молодший брат. Після 8-річки закінчив педагогічне училище в м.Новомосковськ Дніпропетровської області, працював учителем молодших класів.
   Пішов добровольцем в армію, з початком війни мав кваліфікацію авіаційного механіка і звання сержанта. Потрапив у блокадний Ленінград, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». Під час блокади Павло став недобачати на ліве око, це — наслідок опіку під час рятування дітей з підвалів.
   Після демобілізації Павло здобув вищу освіту в Київському педагогічному інституті. З 1950 по 1961р. працював заступником редактора журналу «Перець», згодом — заступником головного редактора журналу «Мистецтво». Спочатку писав усмішки і фейлетони, згодом - репризи для цирку та авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки. Був членом Спілки письменників України з 1968 р. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13-ти книжок сатири та гумору, 6-ти книжок для дітей. Заслужений діяч мистецтв України (1993 рік). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (1997 рік). Помер Павло Глазовий у 2004 році.
   Гумористичні та сатиричні твори Павла Глазового, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки океану.

Девочка, подвинься, ты меня притесняешь Не розбивайте моє серце
     Дід приїхав із села, ходить по столиці.
     Має гроші — не мина жодної крамниці.
     Попросив він:
     — Покажіть кухлик той, що з краю.
     — Продавщиця:
     — Что? Чево? Я нє понімаю.
     — Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
     — Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
     — Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
     — На Вкраїні живете й не знаєте мови.
     — Продавщиця теж була гостра та бідова.
     — У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
     — І сказав їй мудрий дід:
     — Цим пишатися не слід,
     Бо якраз така біда в моєї корови:
     Має, бідна, язика і не знає мови.

Джерело: Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.


Кухлик




Де беруться діти?




   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Гумор" та "Відео".


Вам була корисна ця стаття?

Можете додати свій коментар

Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів):