Середа, 15.02.2012   Оригінал публікації - на веб-сторінці Кафедри аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

   Яка земля на ДВРЗ? "Дуже дорога" - скаже потенційний покупець земельної ділянки, і буде правий. "Дерново-підзолиста" або "Сіра лісова" - скаже географ або агроном, і теж буде правий. І мало хто знає, скільки в нашій землі мангану, цини чи сульфуру, та яка втрата при прожарюванні.

   * дані наводяться з дозволу власника інформації та з його застереженням: "Це не експертний аналіз, а результати виконання дослідницьких робіт студентами. Тому дані не є гарантованими".

   Проведений аналіз відібраного грунту показав, що величини інтегральних та індивідуальних показників не перевищують ГДК. За результатами проведених досліджень грунт можна використовувати у садівництві.

   Коментар сайту "Ліски". Мабуть, читачам цікаво, що ж це за манган (а також цина чи сульфур). Виявляється, багато хімічних елементів, крім основної назви, мають також по одній чи більше дублюючих назв. Наприклад, марганець ще називають манганом, вуглець - карбоном, олово - циною, а сірку - сульфуром. Причому деякі з дублюючих назв популярніші, ніж основні назви. Так, ми більше звикли до назви миш'як, ніж арсен; та сурма, а не стибій. Повну таблицю із основними та дублюючими назвами можна подивитись у вікіпедії.

   Крім того, раз ми згадали ГДК (гранично допустиму кількість), наведемо її з підручника "Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування". Марганець, вилучений з чорнозему - 700, з дерново-підзолистого грунту - 300-500. Наведемо також декілька карт забруднення території Києва з доповіді "Земельні ресурси та грунти".

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Земля".