Зірочник середній, мокриця (Stellaria media), род. Гвоздичні (Caryophyllaceae).
Невибаглива рослина, що потроху заселила майже всю планету. Це пояснюється коротким життєвим циклом, при якому пагони, що відмирають, постійно відновлюються за рахунок нових паростків з коріння та насіння.
Мініатюрний зірочник непомітний на фоні оточуючих рослин з травня по вересень. На квітень і жовтень-листопад припадають піки росту та цвітіння цієї трави. У цей час можна вживати в їжу трохи цієї зелені – вона досить ніжна, хоча має не найприємніший смак. Містить сапоніни, вітаміни Е, C (114 мг%), каротин (до 24 мг%), дубильні речовини, флавоноїды, ліпіди, мінерали (особливо багато калію) та ін. Нажаль, також здатна накопичувати нітрати й оксалати (солі щавлевої кислоти). Концентрація оксалатів у зірочнику дещо менша, ніж у споріднених рослинах родин Гречкових (щавель, шпинат, ревінь), Портулакових (портулак городній) і Лободових (лобода, зелень буряків). Однак все ж не слід вживати зірочник у великих кількостях. Інші види зірочника, наприклад зірочник злаковидний, взагалі неїстівні через високі концентрації токсичних сапонінів.
Має болезаспокійливу, жовчогінну, протизапальну, ранозагоюючу, кровозупинну, тонізуючу дію, стимулює роботу серця, обмін речовин, сприятливо діє на центральну нервову систему. Сік вживають при загальній слабкості, схудненні, авітамінозах, функціональних захворюваннях серця, холециститах, гепатитах; зовнішньо - для промивання запалених очей, а у вигляді гарячих примочок - при ревматизмі, радикуліті, ломоті.