Частуха (Alisma), род. Частухові (Alismataceae).
Багаторічна трав'яниста рослина, що зустрічається вздовж русел річок та берегів озер. Зокрема, знайдена у руслі р. Дарниця, причому якщо навесні вона росла прямо з води, то до середини літа русло пересохло, і частухи опинилися хоча й у вологому ґрунті, але відірвані від води. Витримує ця рослина й протилежну крайність – повне затоплення. Тоді у неї розвивається листя особливого типу – вузьке й лінійне, яке легко згинається струменями води та ніби тягнеться до поверхні. Звичайне ж листя частухи за формою нагадують великий подорожник, що дало назву одному з її типових видів – частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica).
Ареал рослини надзвичайно широкий, охоплює значну площу помірних та субтропічних районів як Північної, так і Південної півкуль. У кліматі Києва цвіте у червні-липні. Квіти дрібні, з рідкісним для рослин числом чашолистків та пелюсток – по три (порівняйте також із традесканцією та комеліною). Розгалужений цвітонос здається занадто громіздким для таких непоказних квіточок, незважаючи на те, що в конкретний момент на рослині їх може бути кілька десятків.
Сік рослини отруйний, може викликати подразнення шкіри та отруєння тварин. Незважаючи на це, аналогічно більшості водних рослин (очерет, комиш, рогіз, сусак, стрілолист, глечики й латаття), частуха має крохмалисті кореневища, які у вареному вигляді вважаються їстівними. При висушуванні отруйні властивості також сильно слабкішають.
Через токсичність, частуха рідко й обмежено застосовується з лікувальною метою – її хімічний склад мало вивчено. Характерна сечогінна, антибактеріальна дія, здатність виводити каміння з нирок, а також пригнічення лактації у годуючих матерів.
Частуху використовують при декоративному оформленні ставків та басейнів. При цьому необхідно контролювати надлишковий самосів.