Вишня (Cerasus, Prunus cerasus), род. Розоцвіті (Rosaceae).
   Культурні різновиди (в основному дрібноплідні) масово зустрічаються у місті, а в лісі іноді – дикі. Хоча всі вони практично щороку радують рясним цвітінням, урожай зазвичай не такий уже й великий. Дикі лісові рослини можуть бути взагалі майже безплідними.
   У різних джерелах іноді повідомляють про неймовірну користь плодів вишні. З цим не можна погодитися без сперечання. Так, багато ягід (малина, ожина, суниці, шовковиця, смородина) значно багатші на вітаміни й мінерали. Більш того, через різкий кислий смак вишні часто їдять або переробляють з додаванням значних кількостей цукру, що анулює їхню користь. Кислота подразнююче діє на зуби, язик і шлунок, тому навіть особливі любителі навряд чи зможуть з'їсти багато вишень за один раз. Утруднюють їх кулінарне застосування й кісточки – надто великі, щоб із ними миритися, і надто дрібні, щоб виймати їх по одній. Як і у більшості плодів родини Розоцвітих, ядра вишневих кісточок містять речовини, що легко перетворюються на синильну кислоту. Тому розкушувати чи розмелювати, а також настоювати на спирті їх не слід. Варка зменшує небезпеку цих речовин у кілька разів, проте не повністю.
   Незважаючи на це, в помірних кількостях вишні можуть принести значну користь для серцево-судинної системи, при атеросклерозі, тромбофлебіті.
   Цікаво, що осіннє забарвлення листя вишні вирізняється своєю яскравістю та аналогічне забарвленню плодів. Особливо це відчувається у сусідстві з абрикосами, у яких теж листя набуває абрикосово-жовтого кольору на кілька днів у жовтні…