Ожина (Rubus caesius), род. Розоцвіті (Rosaceae).
Часто зустрічається в лісі, утворюючи невисокі, не дуже колючі, але все же неприємні для ходіння зарості. Не завжди вдається легко відрізнити її від близькоспорідненої малини. Цвіте у кінці травня – червні, плоди дозрівають у серпні – натрапивши на достатньо вдале місце, можна їх зібрати у чималій кількості, хоча потім складно переносити і зберігати через м'якість та розсипчастість.
Рослина має сечогінні, потогінні, загальнозміцнюючі, протизапальні, жарознижуючі властивості, заспокійливо діє на центральну нервову систему. Як і інші яскраво забарвлені фрукти й овочі, містить безліч антиоксидантів, протиракових, протигрибкових і антипаразитарних речовин.
Слід мати на увазі, що в лісі ДВРЗ ростуть два види ожини. Перший має коричневаті плоди, що при дозріванні стають чорнішими, сезон яких – уже в липні.
Вони набагато солодші та ніжніші на смак, хоча й гірше зберігаються – легко перезрівають, можуть запліснявіти чи забродити, особливо у дощову чи спекотну погоду. А приблизно з середини липня до них додаються плоди сизого різновиду, і в окремих місцях їх можна збирати навіть до жовтня. Їх недоліком є тверде насіння-горішки, через які, у сполученні з кислим смаком, ці плоди важко їсти. У такому випадку можно використовувати їх сік.