Шовковиця, тута (Morus), род. Тутові (Moraceae).
Є два види – Шовковиця біла (Morus alba) і Шовковиця чорна (Morus nigra). Крім того, у кожного з них безліч різноманітних сортів. Росте тільки у місті (непогано було б розмножити її й у лісі, а поки що там знайдено лише 2-3 деревця, які майже не плодоносять). Зате дає величезні врожаї, практично незалежно від погодних катаклізмів, і чомусь мало кому потрібні. Насправді, біохімічний склад цих ягід чудово збалансований, і можна тільки закликати їх вживати більш масово, адже їх кількості вистачить на всіх, а незібрані протягом кількох днів плоди – падають, дістаючись, нажаль, тільки мухам, і створюючи бруд. Ягоди містять багато кальцію, магнію, заліза, вітамінів C і E, повноцінний набір амінокислот (рідкість серед фруктів). Також надзвичайно багата на антиоксиданти, особливо антоціани та резвератрол – відомий цілющий компонент червоного винограду.
Корисна при порушенні обміну речовин в організмі, анемії, гастриті, зниженій кислотності шлункового соку, хворобі жовчовивідних шлязів, запорах. Сік має сильну бактерицидну й антипаразитарну властивість – це пояснює добре збереження соковитих, цукристих плодів: навіть після опадіння вони часто не бродять і не пліснявіють, а просто засихають. Відвар листя також має лікувальні властивості, наприклад від діабету. Але ж саме листя колись стало причиною поширення цієї рослини по світу: гусені, що дають цінний шовк, потребували не якийсь, а саме цей ніжний і поживний корм. Цікава особливість листя шовковиці – іноді, частіше на молодих порослевих пагонах, що не несуть плодів, воно приймає трьох- чи навіть п'яти- і семилопатеву форму, нагадуючи листя спорідненого інжиру. А восени листя зазвичай зберігається до самих приморозків, після чого швидко опадає, не встигаючи пожовтіти.
Жителі України просто зобов'язані цінувати свою шовковицю – мабуть, одне з найкращих плодових дерев, що тут ростуть. Адже в холоднішому кліматі вона не визріває, а в теплому – її сезон сильно скорочується, причому ближче до тропіків вона може бути несмачною і кислою через те, що плодоносить надто рано, коли іще весна, і не настала спека, необхідна для солодкості ягід. Серед інших переваг шовковиці можна згадати ще й те, що вона зазвичай не залишає жодного неприємного післясмаку, не викликає розладів травлення чи отруєнь (хоча й має помітний послаблюючий ефект), у ній немає хробаків та інших шкідників, і нарешті – вона чудово росте й рясно плодоносить без застосування якихось добрив та отрутохімікатів, тобто є одним із найбільш екологічно чистих продуктів.