Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук

 До змісту 
 На головну сторінку 


Результати пошуку за тегом: "История"

24.05.2016 21:48

Брат инженера Бородина
   Брат инженера Бородина.   В начале апреля мы сообщили об одном из недавних переименований в Киеве - улица Сергея Лазо сменила название на Инженера Бородина. Рассказали и об Александре Парфеньевиче, чьё имя носит теперь улица. В ходе работы над материалом выяснилось, что старший брат Александра - Иван Парфеньевич Бородин - также являлся незаурядной личностью. Малолетние братья в возрасте 4-х и 3-х лет приехали в Петербург весной 1851 года вместе с матерью, сопровождавшей в военный госпиталь заболевшего супруга, капитана лейб-гвардии Драгунского полка Парфения Афанасьевича Бородина. Здоровье офицера не поправилось, и через полгода он умер, а 23-летняя вдова переехала за Нарвскую заставу и поселилась с сыновьями на арендованной даче. Молодая женщина посвятила жизнь воспитанию сыновей. Докладніше...

27.04.2016 21:59

Таємниці Старого Криму в розповіді Віктора Павленка
   Таємниці Старого Криму в розповіді Віктора Павленка.   Із шістьох учасників таємного перепоховання Ніни Миколаївни Грін, яке відбулося в 1971 році, троє народилися в квітні. Шістнадцятого квітня народилася Юлія Первова, завтра святкуватиме свій день народження Олександр Верхман, а 27 квітня народився Віктор Павленко. Саме йому присвячена наша сьогоднішня публікація, проілюстрована фотографіями зустрічі в Старому Криму 13 листопада 2011 року учасників тих подій. Письменник Олександр Грін помер у старому Криму – містечку “квітів і румовищ” – у 1932 році, увійшовши тільки після смерті до сонму “святих світової літератури”. Містика його долі, почасти відбита у творах, оповиває цю долю й досі. Всієї правди про життя Гріна не знає ніхто. Але нові сюжети з’являються, відхиляючи темні штори небуття. Один з таких сюжетів стосується Ніни Грін – дружини письменника, його “Ассоль”. Докладніше...

15.02.2014

Не померкнет слава солдат Отечества!
   Не померкнет слава солдат Отечества!  Сегодня исполняется 25 лет со дня вывода советских войск из Афганистана… Пока живы те, кто вернулся с этой войны, пока жива память тех, кто потерял в ней своих сыновей и отцов, дочерей и матерей, чьи друзья и просто знакомые не вернулись в родные дома, до тех пор эта война будет иметь живой образ в памяти нашего народа. Мы ушли из этой страны. Не победив и не проиграв. Да и могла ли там быть победа, подобная Победе советского народа в Великой Отечественной войне? В Афганистане у нас были победы в боях и в военных операциях, были и поражения. Был массовый самоотверженный героизм, но были предательство и трусость. На войне как на войне, и те, кто её прошёл, хорошо знают это. И то, что мы покинули Афганистан, ещё не значит, что война эта закончилась в умах и сердцах наших людей. Докладніше...

23.01.2014

Микола Леонтович
   Автора "Щедрика" вбили у батьківській хаті.  23 січня 1921 року було вбито українського композитора й диригента Миколу Леонтовича в домі його батька-священика в селі Марківка Гайсинського повіту на Вінниччині. Звечора до них на нічліг попросився чоловік. Показував документи, що він агент Гайсинського ЧК Грищенко. Удосвіта всіх розбудив постріл. Над ліжком Миколи Леонтовича зі зброєю стояв Грищенко. Микола Леонтович того ж ранку помер. Як композитор, уславився обробками українських народних пісень. Найвідоміша — "Щедрик". Докладніше...

19.11.2013

День пам'яті жертв голодоморів
  День пам'яті жертв голодоморів.  В четверту суботу листопада, яка в цьому році припадає на 23 число, в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція "Запали свічку", в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні. Докладніше...

17.11.2013

День памяти жертв ДТП
   Сегодня - День памяти жертв ДТП.  Ежегодно, в третье воскресенье ноября, отмечается Всемирный день памяти жертв дорожно-транспортных происшествий. Государственная автоинспекция МВД Украины призывает водителей в этот день почтить память жертв ДТП, включив ближний свет в фарах автомобилей... 23 июля 1941 года в городе Старый Крым в семье Натальи Стамовой и Алексея Гагарина родилась дочь Татьяна. В детстве была застенчивым, всесторонне одарённым и любознательным ребёнком. Исходила пешком все тропы между Феодосией, Старым Крымом и Коктебелем, понимала и любила природу. Спросите, почему мы вспомнили её сегодня? Докладніше...

24.08.2013

Українські тіпи і краєвиди
   Українські тіпи і краєвиди.  Невдовзі після публікації замітки "Дореволюційна поштова листівка...", підготовленої з допомогою одних читачів, інші читачі зауважили, що існує ціла серія листівок "Українські тіпи і краєвиди". Виявляється, що не дивлячись на революції та війни, збереглося таких листівок досить багато. Для колекціонерів особливої цінності вони не складають і продаються на аукціонах з приблизною стартовою ціною 20 грн., та кінцевою - 120-150 грн. Цікаво, що зображені на листівках українські дівчата одягнуті дуже мальовничо, а от взуті - не завжди. Докладніше...

19.08.2013

Дореволюційна листівка з портретом Шевченка
   Дореволюційна листівка з портретом Шевченка.  Приємно, що читачі нашого сайту охоче відгукуються на прохання надавати до редакції копії раритетних документів чи фотографій з сімейних архівів. Або оригінали, які ми, попередньо оцифрувавши, незмінно повертаємо власникам. Завдяки цьому поповнюється електронний архів сайту "Ліски", а копії документів стають доступними широким колам читачів. Черговий документ - листівку - надруковано в Швейцарії, а колаж, складений з портрета Тараса Шевченка, зображень кобзаря, кобзи та елементів українського пейзажу, названо "Українські тіпи і краєвиди". Докладніше...

18.08.2013

Перший піонерський зліт
   Перший піонерський зліт.  Вісімдесят чотири роки тому, 18 серпня 1929 року в Москві, на стадіоні "Динамо" розпочався Перший Всесоюзний зліт юних піонерів. Зліт працював до 25 серпня, а його учасниками стали близько 7 тисяч піонерів-делегатів із шести республік СРСР - Російської Федерації, України, Білорусії, Закавказької Федерації, Узбекистану і Туркменії. Ось як описує відкриття зльоту дитячий календар "Круглый год", виданий у 1958 році видавництвом "Детгиз": "По полю стадиона "Динамо", мимо трибун, прошла огромная пестрая курица. За ней семенили желтые цыплята. Впереди курицы плыл трактор, за трактором - гигантский радиоприемник... Московские улицы в эти дни были заполнены маленькими ленинградцами в красных каскетках, украинскими "дивчинами" в пестрых платочках и "хлопчиками" в смушковых шапках..." Докладніше...

02.08.2013

Відпочинок в СРСР
   Літній відпочинок в СРСР очима "Крокодила".  Мабуть, усі погодяться, що літо - найкращий час для відпусток. Та й лікарі люблять радити (адже поради їм нічого не коштують) приблизно таке: "Частину відпустки проведіть у горах, а потім їдьте на море". Літньому відпочинку в СРСР присвячені дві поштові листівки 1956 року. На першій з них молода жінка в скромному купальнику (мабуть, працівниця якоїсь фабрики :) питає в іншої відпочиваючої - на якій темні окуляри, ювелірні прикраси та ще й сигарета в руці: "А что вы делаете в зимние месяцы?" "Достаю путевки на будущую весну, лето и осень..."- відповідає та. Призабуте тепер слово "діставати" яскраво ілюструє радянську дійсність, у якій наявність грошей ще не означала автоматичної можливості купити дефіцитний товар, до якого належали й путівки. Докладніше...

24.07.2013

Слідами "Крокодила", 1956 рік
   Слідами "Крокодила", 1956 рік.  За радянських часів найпопулярнішими сатиричними та гумористичними журналами були "Крокодил", який виходив російською мовою, та "Перець" - українською. Багато сімей підписувались на один з цих журналів, а то й на обидва зразу. Цікаво, що журнальні карикатури часто мали й друге життя - у вигляді поштових листівок. На них можна було наліплювати марки й надсилати адресату. У 1956 році видавництво "Изогиз" надрукувало на Ленінградській фабриці офсетного друку набір із 16 листівок з малюнками журналу "Крокодил". Тираж випуску - 500 тисяч екземплярів, а теми малюнків - вади тодішнього суспільства. Докладніше...

30.11.2012

30 листопада - день народження Назарія Яремчука
   30 листопада - день народження Назарія Яремчука.  «Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну...» Народився Назарій Назарович Яремчук 30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині четвертою дитиною. У 1963 році закінчив початкову школу в рідному селі. Потім навчався в школі-інтернаті м.Вижниці. У 1969 році Назарій закінчив Вижницьку середню школу №1. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького держуніверситету упродовж певного часу працював сейсмографом у Західноукраїнській геолого-розвідувальній партії, а згодом за направленням військкомату навчався на курсах водіїв. З осені цього року юнак пов’язав своє життя з вокально-інструментальним ансамблем “Смерічка” Вижницького будинку культури. Докладніше...

19.03.2012

День народження Ліни Костенко
   Ліна Костенко - поетеса і громадянин.  Вітаємо з днем народження Ліну Костенко, одну з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань. Майбутня поетеса народилась 19 березня в мальовничому містечку Ржищів Київської області, що розташоване на дніпровських кручах по дорозі з Києва до Канева. Докладніше...

Останні коментарі:

Максим  27.05.2017 12:03
Тільки не "Гришки", а "Грушки".

Перейти до статті  'Замість Києва-Московського - Київ-Деміївський.'

Антоніна Просєкова  27.05.2017 09:28
продовження
генерал-губернатора дозвіл на виїзд Шевченка з Києва, один із знайомих поета записав до його альбома проникливий витвір народної лірики - пісню "Взлетів орел попід небо...". У ці ж дні Тарас Григорович записав текст російської народної пісні "В Малороссии родилась" та українську народну пісню "Та головонько моя бідна...".
Шевченко високо цінував справжню народну пісню і не терпів всіляких підробок під неї, на кшталт творів "під Сарті" та інших "італійсько-малоросійських компози торів"...".

Перейти до статті  'Гостьова книга'

Антоніна Просєкова  27.05.2017 09:12
До Дня Києва пропоную уривок "ПЕРЕД ВІД'ЇЗДОМ" з книжки Петра Жури "Шевченківський Київ": "Лише два тижні прожив Шевченко в Києві 1859 року, а ці лічені київські дні були так густо насичені зустрічами з однодумцями, з друзями по спільній справі, що тим сучасникам, які потім згадували про поета, здалися трохи не добрим місяцем... Поет зібрався повертатися назад. Довідавшись від М.О. Андрієвського про те, що "справа" його вирішена позитивно, він з'явився до віце-губернатора П.Д. Селецького, якого знав ще з сорокових років, і попросив дозволу повернутися в Петербург. Селецький, котрий виконував тоді обов'язки цивільного губернатора, не відважився вирішити це питання особисто. 8 серпня він написав генерал-губернаторові Васильчикову: "Викликаний у м. Київ на пропозицію Вашого високопревосходительства від 18 минулого липня за № 2714 академік Тарас Шевченко звернувся до мене з проханням дозволити йому виїхати в С.-Петербург. Прохання це маю честь подати на розгляд Вашої світлості, просячи розпорядження про дозвіл".
А поету "отой поганий Селецький", як його називав Шевченко, сказав, що треба ждати остаточного дозволу генерал-губернатора. І доводилося чекати... Але поет ці дні чекання заповнив роботою. Продовжував писати поему "Марія", записував від друзів народні пісні. Так, у той день, коли Селецький просив у ге

Перейти до статті  'Гостьова книга'

admin  22.05.2017 10:14
Дякуємо. Виправили "Передмістова" на "Передмістна".

Перейти до статті  'Тижневий план роботи Дніпровської РДА.'