Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia), род. Ломикаменеві (Saxifragaceae).
   Вічнозелена багаторічна рослина, здатна прикрасити будь-яке подвір'я, сад чи дачну ділянку. Цвіте ранньою весною. Улітку засохлий цвітонос зберігається з дозрілими плодами, але листя все ще залишається зеленим і соковитим.
   Рослина широко розповсюджена у прохолодних континентальних районах Азії - у Сибіру, Казахстані, Монголії, Китаю, Далекому Сході. Серед населення тих місць популярним є чай, який зазвичай заварюють із засохлого листя бадану, що перезимувало, а ще краще - що провисіло сухим кілька років. У нас цю рослину культивують як декоративну, а також як джерело лікарської або технічної сировини.
   Корені й листя бадану містять високі концентрації дубильних речовин (галотанінів), а також глікозид арбутин. Останній в організмі частково перетворюється на гідрохінон, що має дезинфікуючу властивість стосовно запальних процесів сечового міхура. Вважають, що ця речовина не є цілком безпечною, має несприятливі побічні ефекти, і без необхідності застосовуватися не повинна.
   Крум того, бадан виявляє в'яжучий та загоюючий ефект при запаленнях десен, колітах та діареї (але протипоказаний при закрепах), зміцнює стінки кровоносних судин, прискорює загоєння ран та зупинку кровотеч. Також використовується при гострих інфекційних хворобах і в гінекології. Має гепатопротекторні властивості. Чай із бадану має тонізуючий ефект.
   Після видалення дубильних речовин кореневища, помірно багаті на крохмаль, можна вживати в їжу.
   Технічне значення бадану - для дублення шкір, і для виробництва барвників темних відтінків. А от арбутин, що виділяють із рослини, навпаки, здатен знебарвити засмагу і пігментні плями шкіри.
   Розмножують бадан поділом кореневища, який роблять або восени, або рано навесні до початку цвітіння. Близько розташовані до поверхні ґрунту кореневища бадану акуратно підкопують, дістають і розрізають. Поділ бадану слід проводити приблизно раз на 3 роки.

---