Хрін звичайний (Armoracia rusticana), род. Хрестоцвіті (Brassicaceae).
   Нерідко можна зустріти на присадибних ділянках, а іноді також трапляються здичавілі, бур'янисті екземпляри. Потужна багаторічна рослина, що дає у травні цвітоносні пагони, а зиму перечікує у вигляді всім відомих коренів.
   Харчова цінність коренів хріну (вміст вітамінів, мінералів, білків, жирів і т.д.) можна порівняти з іншими коренеплодами родини хрестоцвітих – редькою, брюквою. Але вона має лише другорядне значення – головним діючим початком хріну є не вітаміни, а ефірні олії, що мають пряний аромат, їдкі та місцево-подразнюючі, зігріваючі, антисептичні, стимулюючі травлення якості. Через значно більшу, ніж у решті споріднених коренеплодів, концентрацію цих олій, хрін вживають лише у дуже невеликих кількостях. Наприклад, пасти з хріном, що продаються в магазинах, містять його у сильно розбавленому вигляді. Однією з лікувальних дій хріну є протизапальна, однак може спостерігатися й зворотний ефект – при багатьох гострих захворюваннях, а також під час вагітності, хрін протипоказаний. Завжди слід перевіряти його придатність індивідуально. У великих дозах може підвищити кров'яний тиск та викликати побічні кровотечі.
   У кулінарії (особливо при консервації) та для лікування (переважно радикулітів та інших опорно-рухових захворювань) застосовують і листя хріну. Бажано брати наймолодше та ніжне, оскільки воно швидко грубішає.

---