Чемериця Лобелієва (Veratrum lobelianum), род. Мелантієві (Melanthiaceae).
Кілька екземплярів цієї рідкісної рослини знайдено серед вологого тінистого рідколісся, неподалік від озер в 1 км на південь від с. Рибного (див. карту). У квітні, поки не піднялися оточуючі трави, і на деревах не виросло листя, молоді пагони чемериці дуже помітні: велике лілієподібне листя при погляді згори утворює рівносторонній трикутник. З часом дістатися цієї групи рослин чемериці стає все складніше – до початку літа її оточують зарості кропиви, череди, маренки вище людського росту. Незадовго до цього виявилося, що деяке листя погризли якісь комахи чи равлики. Це викликає подив, адже у багатьох джерелах чемерицю називають серед найотруйніших рослин наших країв. Сік рослини їдкий та може викликати подразнення шкіри та слизових оболонок, а вживання навіть невеликої кількості порошку, настою та ін. викликає блювання або сильне отруєння, іноді смертельне. Не поїдається худобою, завдяки чому часто стає неприємним бур'яном пасовищ. Настій можна з обережністю застосовувати проти шкірних паразитів.
Цвітіння рослин спостерігати не довелося. Сумнівно, що воно взагалі відбувається у даних місцях – можливо, у такій густій тіні від кропиви й дерев чемериця регулярно глушиться влітку і з року в рік дає лише весняні вегетативні пагони.