Собача кропива п'ятилопатева, пустирник (Leonurus quinquelobatus), род. Губоцвіті (Lamiaceae).
   Багаторічна рослина, у нас досить рідкісна. Зустрінено кілька груп у лісі, наприклад на схід від кінця вул. Алма-Атинської (див. карту).
   Цікаво простежити розвиток протягом весни. Спочатку з'являються округлі, слабко розсічені, гофровані, темно-зелені листочки. Вони сидять купчасто, попарно на молодих пагонах. Далі ріст цих пагонів різко пришвидшується, листя стає крупнішим та загостреним. Нарешті, у червні ріст призупиняється, і в пазухах верхніх листочків, які тепер сизуваті та витягнуті вздовж осі черешка, з'являються рожево-білі дрібні квітки. Саме ця верхівкова частина зазвичай використовується з лікарською метою – у сфері серцево-судинних та нервових недуг.
   Багато в чому ці властивості схожі на близького родича – м'яточник, що поширений у нас в десятки разів рясніше. Під час цвітіння їх зовнішня подібність найбільша, тоді як молода собача кропива скоріше нагадує герань чи полин.
   Цікаво, що собача кропива також є гарним медоносом, з її насіння отримують технічну олію, зі стебел – якісне волокно, а з листя – зелений барвник.

---