Свербига східна (Bunias orientalis), род. Хрестоцвіті (Капустні) (Brassicaceae).
Зустрічається у вологих, але сонячних місцях, наприклад вздовж узбіччя залізниці, що йде на Бровари. Видова назва "східна" відображає загадковий факт – ця рослина зустрічається тільки у східній Європі, але не в західній, де клімат начебто не гірше.
Ранньою весною з зимуючих коренів цієї дворічної рослини з'являються розетки листя. Їх потужний розвиток говорить про значні запаси енергії, накопиченої коренем свербиги в минулому році, що тепер витрачається на утворення високого цвітоноса, до 1-1,5 м. Стебло – пряме, спочатку майже нерозгалужене, ніжне, соковите, з короткими м'якими бородавочками; по мірі росту грубішає, стає ребристим, бородавочки перетворюються на грубі жовна. У травні розквітають жовті суцвіття, спочатку на верхівці, згодом бічні. Уся рослина стає величезним квітучим букетом із солодкувато-задушливим запахом.
Молоді весняні пагони їдять сирими, очистивши стебла від шкірки, додають у салати й вінегрети замість редиски.