Черемша, цибуля ведмежа (Allium ursinum), род. Цибулеві (Alliaceae).
Пучки молодого листя черемші – типовий атрибут березневих і квітневих ринків, лотків, підземних переходів… Однак, у місті рослину зазвичай не вирощують, та й у лісах, що оточують район ДВРЗ, її практично не знайти. Тому було дивно все-таки виявити острівець черемші в одному з куточків лісу, поблизу ланцюга озер. Крім двох тісних груп розміром десь 5 на 10 м, де рослини пов'язані, очевидно, спільними кореневищами, неподалік можна знайти й одиночні екземпляри – що, скоріш за все, виросли з насіння. Протягом весни є два моменти, кори черемшу відносно легко побачити на фоні оточуючого пейзажу. Перший – коли її листя сягає 10 см, утворюючи зелену галявинку, здалека помітну серед голої землі з опалим минулорічним листям. Другий – через місяць, коли вже й інші трави утворюють зелений килим, зате черемша вирізняється зонтиками білих квітів, із солодкуватим і приємним, але не позбавленим цибулевого відтінку запахом. У той же час цвіте й багато інших видів цибулі, а також черемха – рослина із співзвучною назвою, що однак не має нічого спільного із черемшею. Цікаво, якій з них присвячена пісня "Всюди буйно квітне черемшина" – може, обом?
Фітонциди та біологічно активні речовини надають черемші наступні властивості: бактерицидні, протипаразитарні, сечогінні й тонізуючі. Її харчова цінність багато в чому аналогічна зеленій цибулі або часнику. Хоча, згідно з загальною закономірністю, дикі рослини часто бувають кориснішими – вони ростуть у чистому та природному середовищі, їх ніхто не обробляє добривами та пестицидами, вони змушені бути сильними, щоби витримати конкуренцію за місце під сонцем.
На перший погляд, листя черемші схожі на конвалію, яка отруйна; але сплутати їх не надто просто. Черемша з'являється на місяць-півтора раніше, росте пучками по 5-10 (а не 2, як у конвалії) листів. А головне – при розтиранні чи навіть доторку до черемші відчутен характерний цибулево-часниковий запах. Звичайно, вживати черемшу теж слід з обережністю, особливо людям із запаленням травної системи чи вагітним. На час цвітіння листя вже стають жорсткими й вкритими пилом, тому сезон їх збирання триває лише 1-2 місяці.