Рицина звичайна (Ricinus communis), род. Молочайні (Euphorbiaceae).
Потужна рослина, яка виросла б у дерево (як у себе на батьківщані, в Африці), якби не короткість нашого літа – адже від найменших морозів вона гине. Зустрічається у Києві зрідка біля приватних будинків, тоді як на півдні України – значно частіше. Блискучі, з пурпуровим відтінком листя зазвичай мають вісім лопатей, що оточують черешок без просвітів – така форма не характерна для жодної іншої нашої рослини.
У нас рицина все ж встигає дати плоди у колючих коробочках. Насіння рицини містить токсальбумін рицин – одну з найсильніших отрут, відомих у природі. При кип'ятінні він легко руйнується, так що касторова олія – продукт, заради якого здійснюється сільськогосподарське вирощування рицини – вже не містить цієї отруйної речовини. Олія використовується у промисловості, а також у медицині – для зовнішнього застосування та як послаблюючий засіб. Послаблюючий ефект викликаний не отруйністю, а подразнюючою дією однієї з основних жирних кислот олії – рицинолевої, яка в інших рослинних оліях не зустрічається.