Борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), род. Зонтичні (Apiaceae).
Дво- что багаторічна рослина з розлогим листям, що залежно від підвиду та місця зростання може сильно варіювати за розміром і ступінню розсіченості. Зустрічається в лісі у помірно вологих місцях. У дорослому стані, ймовірно, неїстівний (незважаючи на натяк у назві). У принципі можна використовувати корені, молоде листя та пагони в їжу сирими й вареними. Однак для цього є більш підходящі рослини, тоді як борщівник несе певну небезпеку: потрапляння соку на шкіру, а в рідкісних випадках навіть дотик до рослини багаторазово посилює чутливість цієї ділянки до сонця, що влітку може викливати сильні опіки. Особливо небезпечний борщівник Сосновського, який в експериментальних цілях кілька десятиліть тому намагалися культивувати в північних і центральних регіонах Європейської Росії, а тепер розглядають як жахливо агресивний бур'ян, користі у якого так і не виявлено. На щастя, у нас цей вид не зустрінуто. Борщівники - потужні рослини, що дають рясний урожай зеленої маси, тому їх використовують як корм для тварин, щоправда різні види з неоднаковим успіхом.
Борщівник сибірський проявляє заспокійливу, спазмолітичну, кровозупинну, збуджуючу апетит, жовчогінну дію.