Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), род. Складноцвіті (Asteraceae).
Один із найпоширеніших та найживучиших бур'янів. У місті дуже численний, у лісі ж в основному зосереджений у місцях, де нерідко бувають люди. Є дані, що це пов'язано з витривалістю кульбаби до утоптаного ґрунту, тоді як у природному, рихлому - вона не витримує конкуренції з іншими рослинами.
Цвіте практично весь рік, коли немає снігу, але пік припадає на кінець квітня. Усі частини рослини їстівні, хоча містять гіркуватий молочний сік. Споріднена до салату, і за складом близька до нього. Містить повноцінні білки й жири, вітаміни (особливо B1, B2, B6, E, K, фолієву кислоту), мінерали (кальцій, залізо, цинк).
Гіркоту іноді радять видаляти кип'ятінням, вимочуванням, висолюванням і т.д., хоча, за особистим досвідом, це зайве: вона значно слабкіша, ніж у тієї ж цибулі, але ж цибулю ми не вимочуємо.
Великою проблемою для бажаючих спробувати на смак кульбабу є пошук достатньо екологічно чистого місця, адже саме таких місць вони схильні уникати. Єдиний вихід - покинуті ґрунтові дороги у глибині лісу, та береги озер (особливо Рибного).