Калина звичайна (Viburnum opulus), род. Адоксові (Adoxaceae) або Калинові (Viburnaceae).
   Поширена і в місті, і в лісі (полюбляє сильно заболочені місця). Цвіте у травні, причому суцвіття складаються з крайових крупних, але безплідних квіток, і справжніх, які завжди відстають за часом розпускання на кілька днів. Є махрово-декоративна форма калини "бульденеж", у якої всі квітки безплідні.
   Плоди повністю дозрівають уже в жовтні, але багато людей не люблять гіркоту і чекають їх перемерзання. Мабуть, даремно: при цьому в багатьох ягодах з'являється пліснява, що вкрай небажано. Краще заморозити ще непошкоджені плоди (або ретельно висушити, чи законсервувати медом). Не слід і варити ці ягоди, це різко загострює неприємний запах масляної кислоти.
   Калина має загальнозміцнюючий та імуностимулюючий ефект, вітамінізує й тонізує організм. Виявляє сечогінну, жовчогінну, кровозупинну, антисептичну, спазмолітичну, судинозміцнюючу, кровотворну, відхаркувальну дію. Також має заспокійливий, протиатеросклеротичний ефект, стимулює виробництво шлункового соку, нормалізує (зазвичай підвищує) рівень кислотності. З обережністю радять вживати калину вагітним, людям зі схильністю до зниженого тиску чи подагрі, та тим, у кого є порушення згортуваності крові.
   Звичайна калина, як відомо, є одним із символів України, увійшла до десятків пісень і примовок. Хоча її практична користь невелика, вона радувала місцевих жителів своїм ошатним цвітінням сотні років тому, коли ще не було завезено того різноманіття декоративних рослин, що ми бачимо тепер навколо себе. Полум'яно-червоні плоди можуть втілювати невгасиме життя природи, очікування нової весни, а можуть – непросту долю народу.

---