Шипшина, троянда (Rosa), род. Розоцвіті (Rosaceae).
У місті та подекуди в лісі є кілька видів, класифікація яких заплутана та неоднозначна. Можна виділити шипшину собачу (Rosa canina): квіти зі слабким запахом та малонасиченим забарвленням, на зрілих плодах не залишається чашолистків. Шипшина зморшкувата (Rosa rugosa): яскраві квіти, крупні плоди, густа щетина шипів. Шипшина травнева чи корична (Rosa majalis): яскраві сильно пахучі квіти, на плодах залишаються стирчати чашолистки.
Плоди – природний концентрат вітамінів. У більшості свіжих плодів та овочів поряд з вітаміном C присутній, як правило, фермент аскорбіноксидаха, що окиснює та руйнує вітамін C при розрізанні, зберіганні, сушці та інших методах переробки. Однак у плодах шипшини цей фермент, на щастя, майже відсутній. Але концентрація вітаміну C у різних видах шипшини може відрізнятись у багато разів. У високовітамінних видів (шипшина зморшкувата та травнева) залишки чашолистків на плодах, як правило, стоять сторчма, а у низьковітамінних (собача) опущені донизу та притуляються до стінок плода, а то й взагалі опадають. Якщо вам доведеться у лісі восени зустріти кущі шипшини, або придбати вже зібрані плоди на ринку, ви можете скористатися цією прикметою. Сушити шипшину слід у духовці при 80 градусах Цельсія, при цьому вони не повинні почорніти.
Відвар плодів або коренів шипшини є полівітамінним, жовчогінним, слабким сечогінним, знижуючим кров'яний тиск засобом, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець, зміцнює судинну стінку, покращує апетит. Довгочасне застосування небажане; також не рекомендується шипшина при варикозі. Слід уникати наявних у продажу сиропів шипшини, що містять забагато шкідливого цукру.
Пелюстки квітів також їстівні.
Шипшина собача (Rosa canina):
Шипшина зморшкувата (Rosa rugosa):
Шипшина травнева (Rosa majalis):
Садові гібридні махрові троянди – можливо, Rosa damascena:
Іноді на кущах шипшини можна помітити дивні пухнасті утворення. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя та відкладають там яєчка. Відбувається подразнення та ненормальне розростання листової тканини, яка ззовні вкривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари. Якщо розрізати гал, можна побачити кілька камер. У кожній із них знаходиться зігнута личинка горіхотворки. Восени там лялечка, а на початку літа — вже доросла горіхотворка.
