Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), род. Зонтичні (Apiaceae).
Розпізнається за двічі трійчастим листям, тобто листочків зазвичай у сумі дев'ять, але буває й більше. Зустрічається лише в окремих місцях лісу (див. карту), утворюючи досить щільні галявинки, імовірно, пов'язані спільним кореневищем у тій чи іншій мірі. У місті зустрічається декоративний різновид із строкатим блідо-зеленим листям. Цвіте починаючи з середини травня.
Чудова лісова зелень, що цілком здатна замінити петрушку та кріп. За історичними відомостями, раніше рятувала від голоду багатьох, а деякі відлюдники принципово харчувались лише яглицею (хоча це вже занадто…). Російська назва "сныть" походить від усім відомого "снедь" (укр. сніданок), тобто "їжа". У яглиці звичайній містяться білки, вуглеводи (глюкоза, фруктоза, умбеліфероза), цінні флавоноїди - кверцетин і кемпферол, фітонциди, ефірні олії, солі калію, магнію, заліза, міді, мангану, бору й титану. Фунгіциди фалькаринол і фалькариндіол знижують також ризик виникнення злоякісних пухлин.
З особистого досвіду – листя містить досить грубі волокна, що заважають вживанню у сирому вигляді. Краще за все – пити свіжовижатий сік з листя та пагонів, вихід якого дуже великий.