Дрік (Genista), род. Бобові (Fabaceae).
Дрік часто плутають із зіноваттю. Відмінність цих двох схожих кущів - у деталях будови квітки. Але в більшості випадків можна впізнати зіновать за трійчастим, а дрік - за вузьким простим листям (що вкрай рідкісно для бобових). Окрім того, дрік цвіте на місяць пізніше. Назва "дрік" імовірно походить від слова "драти", оскільки деякі його види мають колючки. Але Дрік красильный (Genista tinctoria), який, очевидно, є єдиним із наявних в околицях Києва, колючок позбавлений. Світолюбний та посухостійкий.
Дрік вважається отруйною рослиною, хоча молоді пагони із квітками після спеціальної обробки (маринування) придатні в їжу. Але насіння вживати категорично небажано. Дрік красильний застосовується в якості кровозупинного, жовчогінного, загальнозміцнюючого, судинорозширюючого та антибактеріального засобу, а також для лікування щитоподібної залози. Вівці, кози та кролі без шкоди їдять дрік, але корови зазвичай його уникають, а при відсутності вибору він надає їхньому молоку гіркого присмаку.
Здавна цю рослину (квітки й молоді пагони) використовувались для забарвлення тканин у жовтий колір, завдяки вмісту лютеоліну. При цьому застосовувалося довге нагрівання (не до кипіння) тканини у настої дроку. Але повністю натуральним процес назвати не можна, адже за рецептом необхідні добавки хімічних речовин – вапна для кращого вилучення барвника з сировини, і галунів (солей алюмінію) для закріплення (протравки).